Додам і я трешу в «какуюразніцу».
Вам кажуть: «какаяразніца» на каком язикє гаварить.
Но вимагають, щоб був саме язик, а не мова.
Вам кажуть: «какаяразніца» как будет називацца улица.
Но вимагають, щоб вона називалася не іменем Кубанської України, а іменем Жукова.
Вам кажуть: «какаяразніца» в какой странє жить.
Но от що дивно — тягнуть в «Русскій мір», а не в Євросоюз.
Знаєте, що перш за все зробили путінські окупанти та місцеві колаборанти в Луганську? Вони знищили унікальну бібліотеку Українсько-Канадського центру «Відродження». Двісті тисяч(!) книг, в яких була історія України та українська культура.
Бойовикам з колорадськими стрічками не було «какаяразніца».
Знаєте, що перш за все зробили путінські окупанти та місцеві колаборанти в Севастополі? Демонтували пам`ятник гетьману Сагайдачному та спалили підручники з історії України.
Знаєте, що зробили путінські окупанти та місцеві поліції в Донецьку? Знесли зі стін університету пам`ятну дошку та барельєф Василю Стусу.
«Какаяразніца», кажете?
Запам`ятайте — коли на вашу землю приходить окупант, перше, що він робить — переписує історію вашого народу. Робить так, аби ви своїх пращурів забули. Щоб забули, що таке життя без ярма. А далі уже можна грабувати, не боячись спротиву.
Свого часу Катерина ІІ інструктувала графа Чернишова, якого поставила губернатором на щойно захоплені після розділу Речі Посполитої землі: «Надобно лишить их исторической памяти ненужной…»
А вже потім з вільних українських козаків зробили кріпаків. Рабів, якими торгували, мов худобою.
«Какаяразніца», кажете?
Подивіться ці фоточки, може щось та й зрозумієте.
Павло Бондаренко