Реальні зміни чи лише PR-ігрища? Рішення за Зеленським.
Ганебна історія. Після широко розпіареного «скасування недоторканності» у тексті Конституції — депутатів сьогодні зробили ще більш недоторканними, ніж вони були дотепер. Зробили це в тексті закону 2237, тихенько і підступно.
Тепер депутатам можна вкрасти, без поспіху переписати вкрадене на родичів, уникнути порушення справи і швидких слідчих дій — новий закон з його навмисно ускладеними процедурами все це депутатам дозволяє.
Що далі?
Депутати своє ганебне слово сказали.
Тепер слово за Зеленським. Або він ветує прийнятий закон і змусить свою фракцію дійсно встановити для депутатів відповідальність за вчинені кримінальні злочини.
Або ж він підпише закон і тим самим покаже всьому суспільству — то все їхні спільні, із Зеленським, лише PR-ігрища.
Аналіз прийнятого закону
«Закон, який прийняли депутати, лише посилить недоторканність – ЦПК
Законопроєкт №2237, який 18 грудня підтримали народні депутати, не знімає депутатської недоторканності, а навпаки посилить її.
Джерело: Центр протидії корупції, Facebook-сторінка «Голосу»
Пряма мова члена правління Центру протидії корупції Олени Щербан: «Депутати не просто не зняли недоторканність — вони її навіть посилили, порівняно з тим, що ми маємо сьогодні. З такими новаціями буде важко не просто притягнути до відповідальності нардепа, а й просто розпочати розслідування».
Деталі: У ЦПК пишуть, що народні обранці зберегли та навіть посилили недоторканність, внісши правки.
Зокрема, згідно з проголосованим законопроєктом, генпрокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів.
Лише він може внести відомості до ЄРДР, що, на думку ЦПК, означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.
Згідно з КПК, наразі будь-який слідчий чи прокурор може розпочати справу щодо нардепа (до набуття чинності законопроєкту, який депутати проголосували 18 грудня).
Ще однією небезпечною новацією у ЦПК називають вимогу обов’язкової присутності депутата під час розгляду клопотань слідчих у суді.
Зокрема, ці клопотання можуть стосуватися арешту майна депутата. Відповідно, це майно не можна буде арештувати без попередження самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні.
Повідомляється, що таким чином, нічого не заважатиме депутатам переписати за ніч майно на родичів, аби уникнути його арешту. Або ж слідчому не вийде заарештувати хабар, який отримав депутат, і був спійманий на гарячому.
Наразі такі клопотання слідчий суддя може розглядати за відсутності фігуранта справи, якщо є ризик, наприклад, знищення документів, майна або доказів через обізнаність нардепа-фігуранта з таким клопотанням.
Крім того, фракція «Голос» також вважає законопроєкт фіктивним. Зокрема, у фракції вважають, що правка депутата від «ОПЗЖ», яку врахували у законі, фактично повертає недоторканність: «Бо тепер правоохоронці не зможуть притягнути депутата до відповідальності в час, коли він «здійснює свої повноваження». Депутати здійснюють свої повноваження всі 5 років!…Адвокати зупинять будь-якого правоохоронця, використовуючи це».
Йдеться про правку нардепа Григорія Мамки.
«Голос» єдина фракція, яка голосувала проти законопроєкту.
Що було раніше: 18 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт «Слуг народу» №2237, який, на думку інших фракцій, концентрує владу у руках генпрокурора та запроваджує «контрольовану» недоторканність народних депутатів.
Партія «Голос» не підтримує законопроєкт. «Голос» повідомляв, що зареєстрував у Раді альтернативний законопроєкт №2237-1. Нардепи вважають, що законопроєкт монобільшості концентрує владу в руках генпрокурора.
Зокрема, інші правоохоронні органи втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо нардепів.
Згідно із законопроєктом «Голосу», генпрокурор не мав би ключової ваги при початку розслідування злочинів, вчинених депутатами.
16 грудня комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт №2237 в другому читанні та в цілому.»
Анатолій Гриценко