ТАЇНСТВО
Я побачив цю молоду пару закоханих молодих людей, в нашому храмі, зранку.
Вони, одягнуті в яскраві сорочки-вишиванки, аж сяяли. Я запитав їх: — А звідки ж ви такі красиві?
— А ми сьогодні тут — вінчаємось!,— відповіла вона.
Він Олександр — воїн! Двадцятирічний лейтенант, на московсько-українській війні. На фронті, усвідомлюючи всю небезпеку, в критичний момент, він усім тілом впав на противотанкову гранату. Втратив зір. Переніс купу операцій. Але саме своїм подвигом, врятував життя тринадцятьом іншим воїнам.
Вона —молода і красива Василина. Безмежно закохана, міцно тримаючи свого обраного за руку , впевнено підвела його до святого Причастя.
Перед святим дійством, перед самим Таїнством їхнього Вінчання, я розстелив для них м»який зелений килим. Поки Олександр сидів на стільчику, я нахилився ближче до нього і шанобливо торкаючись мужнього плеча, промовив йому лише кілька вітальних фраз. А потім, сівши в своє авто, я їхав додому , а сльози розмивали всі картинки серпневої неділі.
Плакав тому , що не знав чим допомогти цій красивій закоханій парі. Але я знаю, що допомога буде. І вона уже є.
І та допомога незрівнянна з допомогою людською.
Адже вони — ПОВІНЧАЛИСЯ. І ТОЙ СОЮЗ БЛАГОСЛОВИВ САМ ГОСПОДЬ!
Сергій Файфура
