ВОДА в обмін на …..? Нагадуємо владі, хто несе відповідальність за окуповані території

Uncategorized

ВОДА в обмін на …..?

“Всі питання забезпечення життєдіяльності населення або окупованих територій покладаються на країну-окупанта”.
(Женевська конвенція 1949 року)

Загрузка...

Нагадуємо, що законодавство України та міжнародне право визнають Росію як країну-окупанта, що у 2014 році анексувала Автономну республіку Крим.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал. Після анексії Криму Росією у 2014 році поставку води на півострів припинили. Крім того, в Криму спостерігаються постійні відключення водопостачання нібито через аварії, а також вводяться різні обмеження на використання ресурсів.

Північно-Кримський канал — зрошувально-обводнювальний канал, побудований в 1961-1971 роках для забезпечення водою маловодних і посушливих територій Херсонської та Кримської областей Української РСР з забором води із спеціально побудованого в нижній течії Дніпра Каховського водосховища, заповненого в 1955-1958 роках.

Слід зауважити, що з вересня 2019 року окупаційна влада Криму розпочала роботи з очищення Північно-Кримському каналу. За їх словами (неофіційні повідомлення), ці заходи є підготовкою до пуску води навесні 2020 року.

Водночас представники правлячої партії «Слуга народу» розглядають питання відновлення водопостачання до Криму:

«Я вважаю, що вимикаючи водопостачання окупованим територіям ми таким чином шкодимо людям, які є нашими громадянами. Мені здається, що це є не той метод, який треба використовувати для відновлення нашого контролю над нашими територіями.»
Данило Гетьманцев, народний депутат України, фракція партії «Слуга народу»

«Була ідея – продавати воду. Ізраїльтяни продають воду фактично до воюючої країни, вони заробляють. Ось і у нас була ідея, наприклад, продавати воду в Росію (уточнюю – в Крим).»

Loading...

Юрій Арістов, народний депутат України, фракція партії «Слуга народу»

«Я буду вважати це достатнім компромісом. Я б на таке пішов. Тому що в Криму так чи інакше водою будуть користуватися громадяни України…

Якщо це буде отакий обмін на те, що вони відходять з усіма своїми збройними формуваннями до Ростова, а ми встановлюємо повний контроль над нашим кордоном і за це треба подати воду в Крим, я б на таке точно пішов.»
Давид Арахамія, голова фракції партії «Слуга народу» у Верховній Раді України

«Питання подавання води в окупований Крим — це не питання торгівлі з окупантом, це не питання якогось бізнесу, це питання гуманітарної відповідальності перед людьми, які вживуть в Криму. Неподача туди води призведе до гуманітарної катастрофи… Там живуть українці, ми не перекриємо воду для українців».
Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України

«Питання подачі або подача води в Крим, в окупований Крим, — це інструмент деокупації».
Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Однак, за висновком фахівців без глибокої модернізації (це не є очищення) воду по Північно-Кримському каналі пустити нереально. Станом на лютий 2020 року канал так розсохся без води, що він може просто зруйнуватися. До 2014 року втрата води при транспортуванні цим каналом сягала понад 30%. У випадку пуску води без модернізації показники втрати прісної води сягнуть 60-70%.

Таким чином, де-факто навіть пуск каналу не розв’язує проблему водопостачання Криму. Повстає просте і логічне питання, якщо це не є питання водопостачання, то чому і хто саме, намагається черговий раз ініціювати цю проблему, яка може стати вирішальною у визнанні анексії Криму – волевиявленням пригніченого народу, зняття санкцій з Кремля і т.д.

Тактика влади в подібних питаннях є незмінною – закидувати контраверсійну ідею і чекати, яка буде реакція. Якщо різко критична, то ініціативу дезавуювати і на деякий час відкласти. Щоб потім знову до неї повернутись розуміючи, що суспільство, політикум вже привчений до ініціативи, буде не так різко реагувати, бо сподіватиметься, що влада знову відмовиться, як було минулого разу.
Про ніяке відновлення водопостачання Криму мова йти не може. Крим анексована територія і за все що там відбувається відповідає окупант. І жодні гуманітарні аргументи тут неприйнятні. Відновлення водопостачання може трактуватись виключно як державна зрада і визнання законним анексії Криму.

Також, прогнозовано, що в разі відновлення водопостачання в Україні можна очікувати масових акцій протесту, а отже послаблення влади, втрати і без того мінімальної керованості країною. А хаос в Україні – це ще одна мета політики Путіна та Росії.

Наприкінці необхідно підкреслити, що будь-які торги навколо Криму є недопустимими, це наша територія, наша земля, і особи, які намагаються (чи їх підштовхують) розпочати таку “гібридну торгівлю” – повинні розглядатись через призму зради державних інтересів України.

Українська стратегічна ініціатива (УСІ)

Рух Опору Капітуляції

Loading...