А який був смачнючий пломбір!
Наприкінці 1970-х у Каранському кар’єрі Донецької області, де видобували гравій та щебінь, було загублено ампулу з цезієм-137, що використовувалась у рівнемірі.
Просто ЗАГУБЛЕНО … ампулу з ЦЕЗІЄМ…
Почалися пошуки, але через тиждень пошуки офіційно закінчилися невдачею. За чутками, щебінь із цього кар’єру використовували для спорудження Олімпійських об’єктів у Москві й керівництву країни потрібно було завершити їх будівництво вчасно.
А 1980 року в Краматорську було здано в експлуатацію панельний будинок № 7 по вулиці Гвардійців Кантемирівців. Загублена ампула розміром 8 на 4 мм, яка випромінювала 0.200 рентген на годину, була вмурована в одну зі стін дитячої кімнати.
1981 року померла 18-річна дівчина, що жила в цьому будинку, а через рік — її 16-річний брат, потім — їхня мати. У квартиру вселилася інша сім’я, у якій незабаром помер син-підліток. Усі загиблі померли від білокрів’я.
Лікарі пояснювали діагнози поганою спадковістю. Батько загиблих домігся детального розслідування, яке виявило високий рівень радіоактивності в дитячій кімнаті, у суміжній квартирі за стіною та в квартирі поверхом вище.
Мешканців відселили, після чого було визначено точне розташування джерела випромінювання. Вирізавши частину стіни, її доставили до Київського інституту ядерних досліджень, де ампулу було витягнуто. За заводським номером було встановлено власника ампули.
Після вилучення ампули гамма-випромінювання в будинку № 7 зникло, рівень радіоактивності зрівнявся з фоновим.
У наслідок радіоактивного опромінення за 9 років загинуло 6 осіб (4 дітей та 2 дорослих), ще 17 осіб визнано інвалідами.
Тетяна Малахова
Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності посилання на puer-press.org.ua, а також на сам матеріал!
Все буде Україна!